Азербайджан відкидає резолюцію про права Європи як «папірець»

Уряд Азербайджану гнівно відреагував на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАСЕ), яка засуджує «систематичне замовчування» незалежних журналістів і опозиційних діячів.

Асамблея в Страсбурзі проголосувала 68 проти 8 за резолюцію в понеділок, яка вимагає негайного звільнення десятків політичних в'язнів у цій південнокавказкій країні.

Самед Сеїдов, голова парламентського комітету із закордонних справ Азербайджану, відкинув документ як «папірець», який служить «антиазербайджанської брехнею та наклепом».

У розмові з державним інформаційним агентством APA пан Сеїдов звинуватив європейські інституції у «подвійних стандартах» і спробі дестабілізувати регіон саме тоді, коли мирні переговори з сусідньою Вірменією просувалися.

"Вони ніколи не були щирими щодо цього регіону", - сказав пан Сеїдов. «Вони повинні розуміти, що змінилися часи, змінився Азербайджан, змінився регіон».

Резолюція Пасі, заснована на доповіді бельгійського парламентарія Крістофа Лакруа, намалювала похмуру картину громадянських свобод за президентства Ільхама Алієва.

У ньому зазначено, що медіа-сектор в Азербайджані був «повністю захоплений державою», і охарактеризував внутрішню ситуацію як «явну та систематичну неповагу до свободи слова».

За даними платформи медіабезпеки Ради Європи, наразі в країні затримано 36 незалежних журналістів. За індексом свободи преси «Репортери без кордонів» Азербайджан посідає 171 місце серед 180 країн.

У резолюції підкреслюється кримінальне переслідування співробітників розслідувального видання Abzas Media та незалежного мовника Toplum TV, а також затримання лауреата премії імені Вацлава Гавела з прав людини 2014 року Анара Мамедлі.

Пейс також засудив засудження незалежних дослідників Ікбала Абілова та Бахруза Самадова за «державну зраду» через їхні наукові контакти з вірменськими колегами та висловив шок звинуваченнями у сексуальних домаганнях проти дев’яти затриманих журналісток.

Напруженість між Баку та європейськими правозахисними органами загострилася після того, як у 2024 році було призупинено право голосу Азербайджану в Пасі через порушення прав людини.

У відповідь Баку призупинив співпрацю з асамблеєю і відмовився вручити повноваження органу як на 2025, так і на 2026 роки.

Фазіль Мустафа, ще один депутат азербайджанського парламенту, заявив, що європейські інституції завдають шкоди власному авторитету, віддаючи перевагу «конфронтаційній риториці» над об’єктивним діалогом.

«Необ'єктивні рішення не визначають і не будуть визначати політику Азербайджану», - сказав пан Мустафа.

Проте опозиційні діячі всередині країни відкинули зневажливу позицію уряду, стверджуючи, що Азербайджан залишається пов’язаним своїми договірними зобов’язаннями як члена Ради Європи.

Ельман Фаттах, співзасновник продемократичної III Республіканської платформи, сказав, що висновки резолюції незаперечні.

«Хоча президент Ільхам Алієв відчуває себе сильним зараз, вплив цих резолюцій буде відчутним, якщо його позиція ослабне в майбутньому», – сказав пан Фаттах.

Асамблея закликала Генерального секретаря Ради Європи активувати статтю 52 Європейської конвенції з прав людини, яка змусить Баку формально пояснити, як його внутрішні закони захищають основні свободи.