Азербайджан планує створити єдиного регулятора для нагляду за медіа та цифровим контентом

Азербайджан планує об’єднати дві свої головні медіа-наглядові організації в єдиний регулятор із розширеними повноваженнями для моніторингу онлайн-платформ і боротьби з дезінформацією.

Запропоновані законодавчі зміни, обговорені Комітетом парламенту з прав людини, внесуть зміни до законів країни про засоби масової інформації та державну службу, щоб створити нову Раду з медіа та телерадіомовлення.

Новий орган візьме на себе роль Агентства розвитку медіа (MEDIA) та Ради з аудіовізуальних засобів, об’єднавши регуляторний нагляд Азербайджану під одним дахом.

Згідно з документами комітету, нова рада не просто об’єднає два існуючих органи, але й отримає більш широкі контрольні повноваження.

До його обов’язків входитиме ліцензування, управління державним реєстром ЗМІ, організація навчальних програм і надання медіаорганізаціям державного фінансування.

Раді також буде доручено боротися з дезінформацією та проводити «аналіз цифрового контенту» в соціальних мережах.

Керівництво органу, в тому числі його голова, призначатиметься безпосередньо виконавчою владою.

Прихильники злиття стверджують, що швидка цифрова трансформація стерла межі між традиційними друкованими, телевізійними та онлайн-медіа.

Урядові чиновники вказують на міжнародні моделі консолідованого регулювання ЗМІ, такі як Ofcom у Великобританії та Arcom у Франції, як шаблони для нового азербайджанського органу.

Прихильники кажуть, що адміністративна система «єдиного вікна» зменшить бюрократичне дублювання, пришвидшить прийняття рішень і модернізує систему безпеки країни в епоху цифрових технологій.

Однак незалежні журналісти та медіа-юристи висловили занепокоєння, що цей крок ще більше централізує державний контроль над пресою, яка і без того суворо регульована.

Критики особливо стурбовані новим мандатом ради щодо моніторингу платформ соціальних медіа та повідомлення про ймовірні порушення правоохоронним органам, попереджаючи, що це може розширити державний нагляд за цифровою публічною площею.

Експерт із медіа-права Халід Агалієв раніше критикував суворий Реєстр ЗМІ країни, який вимагає від журналістів відповідати жорстким критеріям, таким як наявність вищої освіти та трирічний професійний досвід, щоб бути офіційно визнаними.

Агалієв та інші правові аналітики попереджають, що передача цих існуючих, суперечливих інструментів більш потужному, єдиному регулятору ризикує перетворити нову раду на централізований інструмент цензури.

Запропоновані реформи відбуваються на тлі постійного міжнародного контролю медіа-ландшафту Азербайджану.

Правовий аналіз, проведений Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), раніше попереджав, що чинне законодавство країни про засоби масової інформації накладає серйозні обмеження на свободу слова.

Рада Європи також неодноразово наголошувала, що національні спостерігачі за мовленням повинні залишатися структурно та функціонально незалежними від уряду для забезпечення плюралістичного медіа-середовища.